Що таке оскарження рішення земельного спору?

123

Відповідно до ч. 5 ст. 158 ЗКУ рішення органу місцевого самоврядування та органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів з приводу розв’язання земельного спору не є остаточним. У разі незгоди однієї сторони із зазначеним рішенням або його частиною, вона має право звернутися до суду (з вимогою вирішення земельного спору по суті). При цьому, оскільки йдеться про вирішення спору, справа має розглядатися в порядку позовного провадження. За таких обставин, суд, будучи не зв’язаний будь-якими рішеннями органу, що розглядав земельний спір у позовному порядку, повинен вирішити спір між сторонами по суті. Це пояснюється тією обставиною, що порушення норм матеріального та процесуального права у разі позасудового розгляду земельного спору не входить у безпосередній предмет судового дослідження під час самостійного розгляду земельного спору в порядку позовного провадження. Документи та інші матеріали, зібрані під час позасудового розгляду земельного спору, можуть бути використані під час подання позову (ч. 4 ст. 137 ЦПК), а також провадження в суді, якщо зазначені матеріали відповідають вимогам, що висуваються до доказів у цивільному процесі (глава 4 ЦПК). Таким чином, рішення органу, що здійснив позасудовий розгляд земельного спору, не є обов’язковим для суду, який розглядає справу з приводу цього ж земельного спору.

Оскарження рішення є останньою стадією вирішення земельного спору і виключає будь-яку можливість виконання рішення. Це може бути у випадку:

· якщо з таким рішенням щодо земельного спору, ухваленим у позасудовому порядку, згодна кожна із сторін;

· жодною із сторін не подано позовну заяву про розв’язання такого земельного спору судом у порядку позовного провадження.

Чи є обов'язковим рішення для сторони спору, не на користь якої його було винесено?

Безпосередню відповідь на це запитання чинний ЗКУ не дає. Проте висновок про обов’язковість чи необов’язковість рішення органу, який вирішив земельний спір, можна зробити, проаналізувавши відповідні норми ЗКУ.

Так, рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступають в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання (ч. 1 ст. 161 ЗКУ). Це означає, що одна із сторін спору може не погодитись з прийнятим рішенням та оскаржити його у суді, що є правом сторін, яке передбачено ст. 160 ЗКУ. Таким чином, незгода однієї із сторін із прийнятим рішенням, що підтверджується фактом подання позовної заяви та прийняттям її судом, призупиняє її обов’язковість. Іншими словами, якщо законом передбачено можливість оскарження прийнятого рішення будь-якого компетентного органу, то воно є неостаточним, а отже і необов’язковим для сторони, яка з ним не погоджується. Необхідно зазначити, що рішення щодо земельного спору характеризується обов’язковістю до моменту прийняття судом позовної заяви від особи, яка не погодилась з таким рішенням.


8500519813607744.html
8500580307725885.html

8500519813607744.html
8500580307725885.html
    PR.RU™